Один день без нотацій...
Один день без нотацій (поради батькам).
Взаємодія з школою
У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За одинадцять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.
-
Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..
-
Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.
-
Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.
-
При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.
-
Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.
-
Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.
-
Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.
-
Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.
-
На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.
-
Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.
-
Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
Родинне виховання
-
-
Будіть дитину спокійно; коли вона прокинеться, мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не дорікайте за помилки і через необачність, навіть якщо "вчора попереджали ".
-
Не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання, і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.
-
Не виряджайте дитину до школи без сніданку, їй потрібно багато попрацювати.
-
Не прощайтесь, попереджаючи та наставляючи: "Дивись, не пустуй", "Поводь себе добре", "Щоб сьогодні не було поганих оцінок" т.п. Побажайте успіху, знайдіть декілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.
-
Забудьте фразу "Що ти сьогодні одержав?" Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитись (пригадайте, як ви самі почуваєтесь після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми).
-
Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо бажає поділитися чимось, не відмахуйтесь, не відкладайте на потім, вислухайте, це не забере багато часу.
-
Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.
-
Вислухайте зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати допит і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.
-
Після школи не поспішайте посадити виконувати уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре було б години півтори поспати ) для відновлення сил. Найоптимальніший час для приготування уроків від 15до 17 год. Заняття вечорами некорисні, завтра прийдеться все починати спочатку.
-
Не примушуйте виконувати всі уроки за раз, після 15-20 хв. занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви".
-
У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: "Якщо ти зробиш, то..." Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.
-
Під час приготування уроків не сидіть "над душею", дайте можливість працювати самій, але якщо ж потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка ("не хвилюйся все вийде", "давай розберемося разом", "я тобі допоможу"), похвала (навіть якщо не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.
-
Знайдіть (постарайтеся знайти) протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи.
-
Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
-
Будьте уважними до скарг дитини на головний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, складності навчання.
-
Запам'ятайте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "Ти вже великий" 7 – 8 – річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкавий дотик. Це все заспокоює їх, допомагає зняти напругу, яка накопичувалась за день, і спокійно заснути. Намагайтесь не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати контрольну роботу, що буде завтра.
-
Завтра новий день, і ми повинні зробити все можливе, щоб він був спокійним, добрим і радісним.
Тест «Чи достатньо Ви контактні з дітьми?»
(для визначення рівня контактності батьків у спілкуванні з дітьми).
-
Як Ви вважаєте, чи є у Вашій сім’ї взаєморозуміння?
-
Чи радяться з Вами діти з особистих питань, чи спілкуються душа в душу?
-
Чи цікавляться діти Вашою роботою?
-
Чи знаєте Ви друзів Ваших дітей?
-
Чи бувають вони у Вас вдома?
-
Чи беруть участь у господарських справах Ваші діти разом з Вами?
-
Чи перевіряєте Ви, як діти виконують уроки?
-
Чи є у Вас спільні з дітьми захоплення і заняття?
-
Чи беруть діти участь у підготовці до свят?
-
Чи віддаєте Ви перевагу проведенню відпустки разом з дітьми?
Обробка результатів тесту
Стверджувальна відповідь оцінюється двома балами. Відповідь, виражена словами «іноді»,
«часом» – одним балом, «ніколи» – «0».
А тепер підрахуйте:
Якщо Ви набрали 20 балів, Ваші стосунки з дітьми можна вважати благополучними.
Від 10 до 20 балів – задовільними, проте недостатньо багатогранними. Подумайте, в чому саме вони мають бути доповненими, більш поглибленими.
Якщо менше 10 балів – Ваші контакти з дітьми перебувають у недостатній мірі. Варто подумати, як їх поліпшити.
Батьки і діти ! Діти і батьки !
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній – на віки !
Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо наша кров пульсує в нашій долі
Батьки і діти… Діти і батьки,
Нам нічого ділить на спільнім полі.
1. Будити дитину треба спокійно. Прокинувшись, ваш син чи донька мають побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не смикайте за дрібниці, навіть якщо «вчора попереджували».
2. Не підганяйте. Вміло розраховувати час — це ваша турбота.
3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку.
4. Не прощайтеся, даючи настанови: «Дивись, не бешкетуй», «Принеси тільки хороші оцінки». Проведіть хоча б до дверей, побажайте удачі, знайдіть кілька ласкавих слів. У вашої дитини попереду важкий день.
5. Після школи зустріньте спокійно, обійдіться без лавини запитань. Якщо дитина хоче поділитися чимось, не відмахуйтеся, не відкладайте на потім. Присядьте у затишному місці і вислухайте, це не займе багато часу.
6. Якщо вас викликають до школи (а краще самому навідуватися), зробіть так, щоб ваша розмова з учителем відбулася без дитини. А вдома не поспішайте влаштовувати сварку.
7. Кращий час для приготування уроків з 15-ї до 17-ї години. Під час приготування не «сидіть над душею». Однак підтримка потрібна: «Не хвилюйся, тобі все вдасться», «Давай разом розберемося».
8. Протягом дня знайдіть хоча б півгодини, коли будете належати тільки дитині. Не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент немає важливішої справи, ніж турботи, смуток, невдача сина чи доньки.
9. Майте не увазі: навіть «дорослі діти» люблять казку перед сном, спокійну цікаву оповідь, лагідне погладжування. Не нагадуйте перед сном неприємності, не з'ясовуйте стосунки. Напруги за день після цього ніби й не було — дитина засне здоровим, міцним сном.