Офіційний сайт школи І-ІІІ ступенів № 300 Деснянського району міста Києва

   





Роль батьків у вихованні дитини

Роль батьків в житті дитини

«Сім’я – це те первинне середовище,

де людина повинна вчитися творити добро.

Василь Сухомлинський»

Батьки – це перші найрідніші люди, які є в житті дитини. Взаємна любов виникає спонтанно, без всілякої на то причини. Батьки та діти просто щасливі, що є в житті один в одного.

 

В житті дитини батьки відіграють досить велику роль. Окрім того, що сім’я є обороною, захистом, вона дарує ніжність, любов, затишок, тепло… Дбає про її розвиток. Життя дитини сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі мають навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів, та їх подолання. Родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини. І саме вона є аналогом всьому. Адже чада беруть приклад, наслідують те, що відбувається в їхній сім’ї.

Чи міркували ви коли-небудь над тим, навіщо дітям батьки? Відповідей може бути безліч. Проте кожен з нас знає істинну відповідь. По-перше, щоб вижити. А по-друге? Чому так багато дітей мешкають в інституційних закладах? Чому більшість з них не сироти?

Кожна дитина приходить у цей світ небезпідставно, адже нічого не відбувається дарма. Поява нової людини безповоротно впливає на свідомість інших – її батьків, родичів, сусідів. Усі вони отримують нову соціальну роль перед цією дитиною. І першими персонами у житті маляти є батьки, перед якими постає безліч виборів щодня. 

Декого настільки поглинає батьківство, що це переходить у гіперопіку, яка теж має свої наслідки. А дехто просто не готовий до нової ролі – мами чи тата, коли дитя, яке з’явилося на світ, дещо інше, потребує більше піклування або взагалі може не вижити за прогнозами лікарів.

То ж яка роль батьків? Одна з найголовніших – бути у любові зі своїми дітьми, піклуватися про них, а разом з тим творити нову людину, допомагати їй стати на ноги, щоб розпочати нову історію. На цьому і тримається наш світ. 

 

 

Для того, щоб батьки могли наглядно побачити свій вплив на життя та долю своїх дітей. Пропоную виконати наступні вправи.

Вправа із скрипкою

Мета: на прикладі допомогти батькам усвідомити результат своїх дій, і як вони можуть впливати на життя їхніх дітей.

Хід проведення

Візьміть в руки скрипку. Пропонується зробити з нею все що завгодно: розламати, зігнути, зробити якусь фігуру, залишити без змін. Після виконання завдання, ви повинні повернути скрипці її початковий стан.

Інтерпретація: уявіть, що скрипка, яку ви тримаєте в руках це ваша дитина. І що ви зробили з нею? Ми і справді, коли вони ще маленькі практично повністю вирішуємо їхню долю. Доглядаємо, піклуємось, годуємо і робимо все необхідне для їхнього здорового та щасливого життя. Думками ми прагнемо зробити і дати для них все найкраще. Та не завжди наші дії можуть бути позитивно оправдані. І, на превеликий жаль, досить часто не в змозі повернути все назад і почати спочатку. Тому, керуючись своїми діями по відношенню до дітей варто зважувати все, та не робити їх поспіхом.

Вправа  „Річка та береги”

Мета: на емоційно-смисловому рівні допомогти усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.

Хід проведення

Включіть музика із звуками води.

Прочитайте  метафору.

„Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”

Батькам слід пам’ятати:

-             якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти:

-             якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

-             якщо дитину висміюють, вона стає замкненою;

-             якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

-             якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;

-             якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

-             якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Соціалізація – складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в ранньому дитинстві. Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство батька й матері. Робіть все, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам, і вашим дітям!